ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ЦЕФТРИАКСОН
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФТРИАКСОН

(CEFTRIAXONE)


Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: цефтриаксон (ceftriaxone); ((Z)-(6R,7R)-7-[2-2-аміно-1,3-тіазол-4-іл)-2-(метоксиіміно)ацетамідо]-8-оксо-3-[(2,5-дигідро-2-метил-6-окс до-5-оксо-1,2,4-триазин-3-іл) тіо-метил]-5-тіа-1-азабіцикло [4,2,0]окт-2-ене-2-карбоксилату динатрієва сіль);

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або білого з жовтавим відтінком кольору;


Склад: 1 флакон містить цефтриаксону натрієву сіль у перерахуванні на цефтриаксон 1 г.


Форма випуску. Порошок для розчину для ін'єкцій.


Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики.


Kод АТС J01DА13.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антибіотик цефалоспоринового ряду ІІІ покоління. Виявляє бактерицидну активність за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Цефтриаксон ацетилює мембранозв'язані транспептидази, порушуючи таким чином перехресну зшивку пептидогліканів, необхідну для забезпечення міцності клітинної стінки. Має широкий спектр протимікробної дії, який включає різні аеробні та анаеробні грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Препарат активний відносно Srteptococcus груп A, B, C, G; Str. pneumoniae; Staphylococcus aureus; St. epidermidis; Enterobacter spp.; Escherichia coli; Haemophilus influenzae; H. parainfluenzae; Klebsiella spp.; Moraxella catarrhalis; Morganella morganii; Neisseria gonorrhoeae; N. meningitides; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Salmonella spp.; Serratia spp.; Shigella spp.; Yersinia spp.; Treponema pallidum; Citrobacter spp.; Aeromonas spp.; Acinetobacter spp.; Actinomyces; Bacteroides spp.; Clostridium spp.; Peptococcus spp.; Peptostreptococcus spp.; Fusobacterium spp.

Фармакокінетика. Після введення швидко і повністю всмоктується. Біодоступність– майже 100 %. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1,5 год. Оборотно зв'язується з альбумінами плазми крові 85 % - 95 %. Препарат протягом тривалого часу знаходиться в організмі. Мінімальні протимікробні конценрації визначаються в крові протягом 24 год. Легко проникає в органи, рідини організму (перитонеальну, плевральну, синовіальну), у кісткову тканину. Період напіввиведення складає 5,8 – 8,7 год та значно подовжується в осіб старше 75 років (16 год), дітей (6,5 днів), немовлят (до 8 днів). Виділяється в активній формі з сечею (до 50 % протягом 48 год). Частково виводиться з жовчу. При нирковій недостатності виведення уповільнюється, можлива кумуляція в організмі.


Показання для застосування. Інфекції, спричинені чутливими до цефтриаксону збудниками. Інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, абсцес легенів, емпієма плеври), ЛОР - захворювання, інфекційні хвороби нирок і сечостатевих органів (пієліт, цистит, гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, епідидиміт), інфекційні хвороби шкіри і м'яких тканин, в тому числі бактеріальної стрептодермії, менінгіт, інфекційні захворювання кісток і суглобів, перитоніт, запалення жовчного міхура, неускладнена гонорея та інші інфекції, що передаються статевим шляхом. Препарат застосовують для профілактики інфекцій, що можуть виникнути після хірургічних операцій.


Спосіб застосування та дози. Цефтриаксон вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно. При внутрішньом'язовому введенні з метою усунення болю в місці ін'єкції препарат розчиняють в 1 % розчині лідокаїну у співвідношенні: вміст флакона з 1 г розчиняють в 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну. При внутрішньовенному введенні препарат розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій у співвідношенні: вміст флакона з 1 г розчиняють в 10 мл розчинника. Дорослим і дітям старше 12 років призначають у добовій дозі 1-2 г. У тяжких випадках добова доза складає до 4 г. Для профілактики післяопераційних ускладнень вводять одноразово 1-2 г (у залежності від ступеня небезпеки зараження) за 30 – 90 хв. до початку операції. Пацієнтам з порушенням функції нирок (при кліренсі нижче 10 мл/хв) не слід перевищувати добову дозу в 2 г. Дози для людей літнього віку відповідають дозам для дорослих хворих.

При неускладненій гонореї одноразово внутрішньовенно вводять 0,25 г. Добова доза для новонароджених (віком до 2 тижнів) становить 20 – 50 мг/кг маси тіла. Для дітей віком від 2 – 3 тижнів до 12 років добова доза становить 20 – 80 мг/кг.

Тривалість лікування препаратом залежить від характеру і ступеня тяжкості патологічного процесу і визначається, крім цього, даними бактеріологічних досліджень. Звичайна тривалість лікування становить 3 – 14 днів, але при тяжких інфекційних захворюваннях може знадобитись більш тривала терапія. При більшості інфекційних хвороб лікування триває як мінімум ще 48 – 72 год після зникнення симптомів захворювання і підтвердження ефекту результатами бактеріологічного аналізу.


Побічна дія. З боку системи травлення: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт. З боку системи крові: гіпопротромбінемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку сечової системи: інтерстиціальний нефрит.

Алергічні реакції: висип на шкірі, свербіж, еозинофілія, рідко – набряк Квінке.

Інші ефекти: кандидоз, гематурія, циліндрурія, олігурія, глюкозурія, носові кровотечі. Біль, флебіт у місці введення.


Протипоказання. Підвищена чутливість до цефалоспоринів та інших бета-лактамних антибіо-тиків, печінково-ниркова недостатність, кровотечі і захворювання травного тракту в анамнезі, вагітність, годування груддю.


Передозування. Алергічні ракції, диспептичні розлади. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне. Можливе застосування гемодіалізу та перитонеального діалізу.


Особливості застосування. З обережністю слід застосовувати препарат у немовлят з гіпербілірубінемією, недоношених дітей і пацієнтів, схильних до алергічних реакцій.

Особам літнього віку і ослабленим хворим доцільне призначення вітаміну К.

При застосуванні хворим із нирковою та печінковою недостатністю, а також коли лікування проводиться з гемодіалізом, необхідно проводити корекцію дози цефтриаксону та моніторінг його концентрації в плазмі крові.

При артеріальній гіпертензії і порушенні водно-електролітного балансу слід контролювати вміст натрію в плазмі.

При тривалому застосуванні можливий розвиток дисбіозу, кандидозу.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні препарату в комбінації з аміноглікозидами внаслідок синергізму підвищується ефективність до грамнегативних мікроорганізмів. Нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти підвищують можливість кровотечі, петльові діуретики та нефротоксичні препарати (аміноглікозиди, полімексин В) призводять до порушення функції нирок. Розчин цефтриаксону не слід змішувати чи одночасно вводити з іншими антимікробними препаратами у зв'язку з фармацевтичною несумісністю.


Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище +25 ºС. Термін придатності – 3 роки.




Каталог інструкцій