ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ЦЕФТРИАКСОН-ДАРНИЦЯ
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФТРИАКСОН-ДАРНИЦЯ

(CEFTRIAXONE-DARNITSA)


Склад:

Діюча речовина: ceftriaxone; 1 флакон містить цефтриаксону натрієвої солі стерильної в перерахунку на цефтриаксон – 0,5 г або 1 г;


Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.


Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини.


Kод АТС. J01DD04.


Клінічні характеристики.


Показання. Бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до цефтриаксону мікроорганізмами.

Інфекції органів черевної порожнини: перитоніт, жовчовивідних шляхів, зокрема холангіт, емпієма жовчного міхура.

Захворювання верхніх та нижніх дихальних шляхів: пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври.

Інфекції кісток, суглобів, шкіри і м'яких тканин.

Урогенітальні інфекції: неускладнена гонорея, пієліт, гострий і хронічний пієлонефрит, цистит, простатит, епідидиміт. Бактеріальний менінгіт.

Сепсис, ендокардит. Інфіковані рани і опіки. М'який шанкр і сифіліс. Хвороба Лайма (борреліоз). Черевний тиф, сальмонельоз та сальмонельозне носійство. Профілактика післяопераційних інфекцій. Інфекційні захворювання у осіб з ослабленим імунітетом.


Протипоказання. Гіперчутливість до бета-лактамних антибіотиків. Гіпербілірубінемія у новонароджених, тяжка ниркова та печінкова недостатність, неспецифічний виразковий коліт, ентерит або коліт, пов'язаний із застосуванням антибактеріальних лікарських засобів. Вагітність (I триместр), період лактації.


Спосіб застосування та дози. Цефтриаксон-Дарниця вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Для внутрішньом'язового введення препарат розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій у таких співвідношеннях: 0,5 г розчиняють у 2 мл води, 1 г – у 3,5 мл води. Внутрішньом'язові ін'єкції у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м'яза повинні бути глибокими. З метою усунення болючості у місці ін'єкції можливе використання 1 % розчину лідокаїну.

Для внутрішньовенного введення препарат розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій: 0,5 г – у 5 мл води, 1 г – у 10 мл води.

Дорослим і дітям старше 12 років призначають у добовій дозі 1–2 г (вводять 1 раз на добу). У тяжких випадках добова доза становить до 4 г (2 введення з інтервалом у 12 год.).

Людям літнього віку призначають у звичайній дозі для дорослих.

При тяжкій печінковій і нирковій недостатності дозу препарату необхідно зменшити. У випадках, коли кліренс креатиніну менший 10 мл/хв добова доза не повинна перевищувати 2 г. У хворих з порушеннями функцій печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, коли функція нирок залишається нормальною.

При гонореї досить одноразового внутрішньом'язового введення препарату в дозі 0,25 г.

Тривалість лікування препаратом залежить від характеру і ступеня тяжкості патологічного процесу. Зазвичай тривалість лікування становить 4–14 днів, але при тяжких інфекційних захворюваннях може знадобитися більш тривала терапія. При більшості інфекційних хвороб лікування продовжується не менше 3 днів після зникнення симптомів захворювання та підтвердження ефекту результатами бактеріологічного аналізу.


Побічні реакції. Алергічні реакції: еозінофілія, шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри, мультиформна ексудативна еритема, набряки, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, гарячка, синдром Стівенса-Джонсона.

Місцеві реакції: при внутрішньовенному введенні – флебіти, болючість по ходу вени; при внутрішньом'язовому введенні – болючість у місці введення.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.

З боку сечовидільної системи: олігурія.

З боку системи травлення: нудота, блювання, порушення смаку, метеоризм, стоматит, глоссит, діарея, псевдомембранозний ентероколіт; псевдохолелітіаз жовчного міхура ("sludge"-синдром), кандидомікоз та інші суперінфекції, дисбактеріоз.

З боку органів кровотворення: анемія, лейкопенія, лімфопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, тромбоцитоз, базофілія, гематурія; носові кровотечі, гемолітична анемія.

Лабораторні показники: збільшення (зменшення) протромбінового часу, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази, гипербілірубінемія, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, глюкозурія.


Передозування. Про випадки передозування не повідомлялося. Проте, у разі його виникнення, слід пам'ятати, що специфічний антидот відсутній. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не ефективні. Лікування симптоматичне.


Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказаний в період вагітності (I триместр) та в період годування груддю.


Діти. Добова доза препарату для новонароджених та недоношених дітей становить 20– 50 мг/кг маси тіла при одноразовому введенні.

Для дітей віком від 2 місяців до 12 років доза препарату становить 20–80 мг/кг маси тіла на добу одноразово.


Особливості застосування. Цефтриаксон застосовується тільки в умовах стаціонару. При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності у хворих, що знаходяться на гемодіалізі, слід регулярно визначати концентрацію препарату в плазмі. При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, показники функціонального стану печінки і нирок. У окремих випадках при УЗД жовчного міхура визначаються затемнення, які зникають після припинення лікування. Навіть якщо це явище супроводжується болями в правому підребір'ї, можливе продовження призначення антибіотика та проведення симптоматичного лікування. Під час лікування протипоказане вживання алкоголю – можливі дисульфірамоподібні ефекти (гіперемія обличчя, спазм в животі та в шлунку, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка). Хворі літнього віку та ослаблені хворі можуть потребувати додаткового призначення вітаміну К.

При артеріальній гіпертензії та порушенні водно-електролітного балансу необхідно перевіряти рівень натрію в плазмі. У разі тривалого призначення обов'язкове виконання загального аналізу крові.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат не впливає на швидкість нервово-м'язової провідності, його можна у рекомендованих дозах застосовувати особам, що керують автотранспортом та працюють з небезпечними механізмами.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

Підсилює (взаємно) ефект аміноглікозидів відносно багатьох грамнегативних мікроорганізмів. Нестероїдні протизапальні засоби та інші інгібітори агрегації тромбоцитів збільшують вірогідність кровотечі. Петльові діуретики та нефротоксичні препарати при сумісному застосуванні з цефтриаксоном можуть призвести до порушення функції нирок.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії для парентерального введення. Бактерицидна активність обумовлена пригніченням синтезу клітинної стінки бактерій. Відрізняється стійкістю до дії більшості бета-лактамаз грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Активний щодо таких мікроорганізмів: грампозитивні аероби – Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans; грамнегативні аероби: Acinetobacter calcoaceticus, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae (в т. ч. штами, що продукують пеніциліназу), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp. (в т. ч. Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis, (в т. ч. штами, які продукують пеніциліназу), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (в т. ч. штами, які продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia spp. (в т. ч. Serratia marcescens); окремі штами Pseudomonas aeruginosa також чутливі; анаероби: Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (окрім Clostridium difficile), Peptostreptococcus spp. Хоча клінічне значення цього невідоме, має активність in vitro відносно більшості штамів наступних мікроорганізмів: Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Providencia spp., Providencia rettgeri, Salmonella spp., (включаючи Salmonella typhi), Shigella spp.; Streptococcus agalactiae, Bacteroides bivius, Bacteroides melaninogenicus. Метицилінстійкі стафілококи стійкі і до цефтриаксону. Багато штамів стрептококів групи D і ентерококів, в т. ч. Enterococcus faecalis, також стійкі до цефтриаксону.

Фармакокінетика. Після внутрішньом'язового введення швидко і повністю всмоктується. Біодоступність складає близько 100 %. Максимальна концентрація (Cmax) при дозі 1 г (внутрішньовенна інфузія протягом 30 хв) становить 100–150 мг/л, після внутрішньом'язової ін'єкції – 80 мг/л. Час досягнення максимальної концентрації (Tmax) 2–3 год. Накопичення після повторних внутрішньовенних та внутрішньом'язових введень з 12- і 24-годинними інтервалами становить 15–36 % (в порівнянні з першою ін'єкцією). Стабільна концентрація в крові досягається протягом 4 діб. Зворотньо зв'язується з альбумінами плазми (85–95 %). Легко проникає в органи та рідини організму: інтерстиціальну, перитонеальну, синовіальну, а при запаленні мозкових оболонок – в спинномозкову. Проникає в кісткову тканину. У грудному молоці виявляється 3–4 % концентрації в сироватці крові, більше при внутрішньом'язовому введенні, ніж при внутрішньовенному введенні. При дозах 0,15–3 г період напіввиведення (T1/2) становить 5,8–8,7 год. Уявний об'єм розподілу – 5,78–13,5 л, плазмовий кліренс (Cl p) – 0,58– 1,45 л/год. Нирковий кліренс (Cl r) – 0,32–0,73 л/год. Від 50 до 65% виводиться в незміненому вигляді нирками протягом 48 год, решта – з жовчю в кишечник, де відбувається утворення неактивного метаболіту. T1/2 значно подовжується у людей старше 75 років (16 год.). У дітей – 6,5 діб та у новонароджених – до 8 діб. При поєднанні порушень функцій нирок та печінки тривалість циркуляції в організмі збільшується, можлива кумуляція.


Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, слабо гігроскопічний.


Несумісність. Препарат небажано змішувати з іншими лікарськими засобами.


Термін придатності. 2 роки.


Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.




Каталог інструкцій