ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ЦЕФПІРОМ
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФПІРОМ

(CEFPIROME)


Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: сefpirome;

Основні фізико-хімічні властивості: порошок майже білого або білого з жовтуватим відтінком кольору;


Склад: 1 флакон містить цефпірому сульфату в перерахуванні на цефпіром 1,0 г;

допоміжні речовини: натрія карбонат.


Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.


Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики.


Kод АТС J01DA37.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефпіром є антибіотиком групи цефалоспоринів ІV покоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно. Препарат виявляє широкий спектр бактерицидної дії, пригнічує синтез клітинних мембран, ефективний відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, стійких до інших цефалоспоринів, пеніцилінів та інших хіміотерапевтичних засобів: Bordetella pertussis, Escheriachia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Proteus spp., Morganii, Klebsiella spp., Citrobacter spp., Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., Serratia spp., Citrobacter spp., Yersinia spp., Providencia Haemophilus influenzae, Neisseeria gonorrhoeae, Neisseeria meningitidis, Mycoplasma spp., Legionella pneumophila.

До препарату помірно чутливі Acinetobacter spp., Enterococcus faccalis, Pseudomonas aeruginosa.

До препарату стійкі Bacteroides fragilis, Clostridium difficile, Enterococcus faccium, Listeria monocytoogenes, метицилінрезистентні Staphylococcus, Pseudomonas spp.

Фармакокінетика. Цефпіром швидко всмоктується при внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні. Період напіввиведення становить 2 год. Бактерицидна концентрація в крові зберігається протягом 12 год. Добре проникає у тканини та рідини організму і виявляється в терапевтичних концентраціях у слизових оболонках, мокротинні, кістковій тканині, спинномозковій рідині, в малих концентраціях проходить крізь плацентарний бар'єр і в грудне молоко. З організму виводиться із сечею в незміненому вигляді (близько 96 %) протягом 12 год.


Показання для застосування. Призначають для лікування інфекцій, спричинених чутливими до дії препарату мікроорганізмами: рeспіраторні інфекції та пневмонія; інфекції сечовивідних шляхів, нирок, цистити та простатити; інфекції вуха, горла, носа; септицемія, ендокардит, інфекції центральної нервової системи, менінгіт; інфекції шкіри; уретральна та цервікальна гонорея; негонококові уретрити та цервіцити; інфекції м'яких тканин, кісток, суглобів; інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини та малого таза, перитоніти.


Спосіб застосування та дози. Дозу препарату і спосіб введення встановлюють індивідуально, залежно від тяжкості інфекції, її локалізації і від стану функції нирок. Максимальна добова доза - 4 г.

Дорослим при інфекціях сечовидільної системи, шкіри або м'яких тканин призначають препарат у разовій дозі 1 г.

При інфекціях органів дихання призначають у разовій дозі 1-2 г.

При септицемії, бактеріємії і у випадку інфекції з нейтропенією - у разовій дозі 2 г.

Препарат вводять кожні 12 год.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок дозу препарату підбирають залежно від показників кліренса креатинину. Доза при першому введенні препарату становить 1-2 г. В подальшому при кліренсу креатиніну від 5 до 20 мл/хв. призначають по 0,5-1 г 1 раз на добу, при кліренсі креатиніну від 20 до 50 мл/хв призначають по 0,5-1 г 2 рази на добу.

Пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, препарат призначають у добовій дозі 500 мг; крім того, після кожної процедури вводять додатково по 250 мг.

Правила приготування і введення розчину для ін'єкцій. Для приготування розчину для внутрішньовенної ін'єкції 1 г або 2 г препарату розчиняють у 10 мл або 20 мл води для ін'єкцій. Вводити препарат потрібно повільно, протягом 30 хв.

Для приготування розчину для внутрішньовенної інфузії 1 г або 2 г препарату розчиняють у 100 мл води для ін'єкцій. Інфузію проводять протягом 20-30 хв.

Звичайно дорослим і дітям старше 12 років вводять по 1-2 г Цефпірому кожні 12 год.

Введення Цефпірому протягом 14 діб у дозі 1 г кожні 12 год не призводить до кумуляції препарату в організмі.


Побічна дія. Можливі алергічні реакції, дисфункції печінки та підшлункової залози, нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, підвищення рівня печінкових трансаміназ, лейкопенія, нейтропенія, головний біль, пропасниця, біль і подразнення у місці введення препарату.


Протипоказання. Не слід призначати Цефпіром вагітним та у період лактації, при тяжкій нирковій недостатності та підвищеній чутливості до цефалоспоринів і пеніцилінів.


Передозування. Можливий розвиток оборотної енцефалопатії.

Лікування. Специфічного антидоту немає. За необхідності проводять симптоматичну терапію.


Особливості застосування. Можлива перехресна алергія на пеніциліни. З обережністю слід призначати Цефпіром хворим з порушеннями функцій нирок і печінки, а також хворим на епілепсію або при порушеннях діяльності центральної нервової системи. Може бути порушена здатність керувати автомобілем при введенні Цефпірому, особливо при одночасному вживанні алкоголю.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не допускається змішувати розчин препарату в одній ємності з іншими антибіотиками.


Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25ºС.

Термін придатності – 2 роки.




Каталог інструкцій