ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ЦЕФОПЕРАЗОН ПЛЮС
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФОПЕРАЗОН ПЛЮС

(CEFOPRRASON PLUS)


Загальна характеристика:

Основні фізико-хімічні властивості: порошок майже білого або світло-жовтого кольору;


Склад: 1 флакон містить цефоперазону натрію у перерахуванні на цефоперазон 500 мг та

сульбактаму натрію у перерахуванні на сульбактам 500 мг.


Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.


Фармакотерапевтична група. Беталактамні антибіотики. Цефоперазон.


Kод АТС J01DA32.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефоперазон плюс - комбінований препарат, який включає напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління та інгібітор β-лактамаз з широким спектром дії, призначений для парентерального застосування.

Цефоперазон плюс справляє бактерицидну дію відносно більшості грампозитивних і грамнегативних бактерій, аеробних і анаеробних мікроорганізмів, активний відносно синьогнійної палички. Стійкий щодо більшості β-лактамаз грампозитивних і грамнегативних бактерій.

Фармакокінетика. Висока концентрація в сироватці крові цефоперазону досягається протягом 1 год після внутрішньом'язової ін'єкції. Період напіввиведення становить близько 2 год. Виводиться з організму в основному з жовчю, 25 % виводиться нирками.

Найвища концентрація сульбактаму в плазмі крові досягається через 15 хв після ін'єкції. З білками плазми крові зв'язується близько 38 %. Близько 84 % цефоперазону виділяється нирками. Період напіввиведення становить близько 1 год. Сульбактам виводиться у незміненому вигляді, близько 75 – 85 % - протягом 8 год із сечею.

Препарат добре проникає в усі органи і тканини, у терапевтичній концентрації виявляється у перитонеальній, асцитичній рідині, спинномозковій рідині (при менінгіті), сечі і жовчі, мокротинні, накопичується у піднебінних мігдаликах, слизовій оболонці синусів, стінці жовчного міхура, у легенях, нирках, сечоводах, передміхуровій залозі, яєчниках, матці і маткових трубах, кістках, амніотичній рідині і в крові пуповини.


Показання для застосування. Призначають для лікування інфекцій, спричинених чутливими до дії препарату мікроорганізмами, таких як інфекції нижніх і верхніх відділів дихальних шляхів, шкіри і її придатків, сечових шляхів, неускладненої гонореї, запальних захворювань органів таза, бактеріальної септицемії, інфекцій кісток і суглобів, органів черевної порожнини, менінгіт, а також для профілактики інфекцій при оперативних втручаннях. Препарат також застосовується для лікування вторинних інфекцій у пацієнтів з імунодефіцитними станами.


Спосіб застосування та дози. Дозу, спосіб введення та курс лікування встановлює лікар індивідуально, залежно від тяжкості захворювання.

Цефоперазон плюс призначають внутрішньовенно або внутрішньом'язово кожні 12 год, добова доза для дорослих становить 2-4 г, максимальна добова доза при внутрішньовенному введенні – 8 г.

Знижену дозу призначають хворим з нирковою недостатністю. Максимальна добова доза Цефоперазон плюс для хворих з кліренсом креатиніну від 15 до 30 мл/хв - 4 г (максимальна добова доза сульбактаму - 2 г), розділена на 2 прийоми. При кліренсі креатиніну менше 15 мл/хв призначають по 1 г препарату 2 рази на день (максимальна добова доза сульбактаму - 1 г).

Звичайна добова доза Цефоперазон плюс для дітей - 40-80 мг на кілограм маси тіла, розділена на 2-4 прийоми. У разі тяжких інфекцій доза може бути збільшена до 160 мг на кілограм маси тіла.

Для новонароджених першого тижня життя доза становить не більше 80 мг на кілограм маси тіла, препарат потрібно вводити кожні 12 год.

Курс лікування становить 7-14 діб.

Спосіб розведення

Для проведення внутрішньовенних краплинних інфузій вміст кожного флакона потрібно розчинити у 4 мл 5 % розчину глюкози обо 0,9 % розчину хлориду натрію, потім цей розчин довести цим самим розчинником до 20 мл. Інфузію потрібно проводити проягом 15-60 хв.

Для внутрішньовенних ін'єкцій розведення лікарського засобу проводять аналогічно, вводити не менше 3 хв.

Для проведення внутрішньом'язової ін'єкції розведення лікарського засобу проводять у два етапи. Вміст флакона розводять у 4 мл води для ін'єкцій, а потім у цей розчин добавляють 2 мл 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду.


Побічна дія. Місцеві реакції (біль, ущільнення у місці введення, дуже рідко – флебіт після внутрішньовенного введення), реакції гіперчутливості (шкірний висип, дуже рідко – свербіж, пропасниця і озноб); гематологічні реакції (еозинофілія, тромбоцитоз, лейкопенія, дуже рідко – анемія, нейтропенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, подовження протромбінового часу); діарея, в окремих випадках – нудота, блювання, підвищення активності аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази, дуже рідко - підвищення активності лужної фосфатази і рівня білірубіну у сироватці крові; підвищення рівня азоту сечовини крові, дуже рідко – підвищення рівня креатиніну і циліндрурія; дуже рідко – головний біль і запаморочення; кандидоз, кольпіт. Інколи відмічаються підвищена пітливість, відчуття припливу крові.


Протипоказання. Підвищена чутливість до антибіотиків пеніцилінового та цефалоспоринового ряду, тяжка ниркова недостатність, періоди вагітності та лактації.


Передозування. Можливий розвиток оборотної енцефалопатії. Специфічного антидоту немає. за необхідності проводять симптоматичну терапію. Ефективним є проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу.


Особливості застосування. Небезпечні випадки виникнення псевдомембранозного коліту на фоні застосування Цефоперазону плюс та інших цефалоспоринових антибіотиків. Під час лікування Цефоперазон плюс може змінюватись мікрофлора товстого кишечнику і провокуватися надмірний ріст грибів типу Candida.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Цефперазону плюс з антикоагулянтами, гепарином або тромболітиками підвищує ризик розвитку кровотечі. При вживанні пробенициду знижується канальцева секреція Цефоперазону плюс у нирках. Під час лікування даним препаратом не бажано призначати алопуринол і ампіцилін через значне збільшення частоти виникнення шкірних висипів.

Вживання алкоголю під час застосування Цефоперазону плюс може призвести до розвитку дисульфірамоподібної реакції.


Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Термін придатності – 2 роки.




Каталог інструкцій