ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ЦЕФОГРАМ ®
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФОГРАМ®

(CEFOGRAM)


Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ceftriaxone;

(6R,7R)·7·[2·(2· аміно-4-тіазоліл) гліоксиламідо)-8-oксо-3-[(1,2,5, 6-тетрагідро-2-метіл-

5,6-діоксі-aс-тріазін-3- іл) тіо]метіл] -5- тіа-1- азабицикло [4,2,0]oкт-2-ен-2- карбонова кислота,72-(Z)-(O- метілоксим ), сеск'юатергідрат, динатрієва сіль.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до жовтуватого кольору, слабко-гігроскопічний, легкорозчинний у воді;


Склад: 1 флакон містить цефтриаксону натрію еквівалентно цефтриаксону 250 мг, 500 мг або 1000 мг;

допоміжні речовини: стерильна вода для ін'єкцій.


Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.


Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорин третього покоління.


Kод АТС J01DD04.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефтриаксон – це антибіотик з бактерицидною дією, яка зумовлена його спроможністю пригнічувати синтез клітинних мембран мікроорганізмів. Має широкий спектр активності щодо грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі штамів, продукуючих бета-лактамазу. Цефтриаксон стійкий відносно дії бета-лактамаз (пеніциліназ і цефалоспориназ) Як правило, він активний відносно таких мікроорганізмів:

Чутливі (аеробні грампозитивні бактерії) - Staphylococcus aureus (включаючи

пеніциліназопродукуючі штами), (метицилін - чутливі), Staphylococcus epidermidis,

Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичної групи A), Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичної групи B), Streptococcus viridans, Streptococcus bovis (бета-гемолітичної групи D).

Чутливі (аеробні грамнегативні бактерії) - Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans, Branhamella catarrhalis, Capnocytophaga spp., Citrobacter diversus (у тому числі Citrobacter amalonaticus), Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Enterobacter spp. (інші), Haemophilus influenzae (у тому числі штами, продукуючі бета-лактамазу і стійкі до ампіциліну), Haemophilus ducreyi, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (у тому числі штами, продукуючі бета-лактамазу) Morganella morgannii, Moraxella osloensis, Moraxella spp. (інші), Neisseria gonorrhoeae (у тому числі штами, продукуючі і не продукуючі пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp. (інші), Providentia rett-geri, Providencia spp., Providentia spp. (у тому числі Providencia rettgeri), Proteus vulgaris,

Proteus mirabilis, Proteus penneri, Pseudomonas fluorescens, Salmonella spp. (у тому числі Salmonella typhi (нетифоїдні), Serratia marcescens, Serratia spp. (інші), Shigella spp., Vibrio spp. (у тому числім числе Vibrio cholerae),Yersinia enterocolitica, Yersinia spp. (інші).

Чутливі (анаеробні бактерії) - Bacteroides fragilis, Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (крім Fusobacterium mortiferum), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

З проміжним рівнем чутливості (аеробні грампозитивні бактерії) – Listeria monocytogenes.

З проміжним рівнем чутливості (аеробні грамнегативні бактерії) – Acinetobacter calcoaceticus, Acinetobacter lwoffi, Acinetobacter anitratus (головним чином, Acinetobacter baumanii).

Стійкі – метицилін-стійкі стафілококи Staphylococcus spp., більшість штамів

стрептококів бета-гемолітичної групи D і ентерококів, у тому числі Enterococcus faecalis,

Enterococcus faecium.

Цефтриаксон не ефективний відносно грибів і вірусів.

Фармакокінетика. Фармакокінетика цефтриаксону має нелінійний характер. Усі основні фармакокінетичні параметри, які залежать від концентрацій препарату, за винятком періоду напіввиведення, залежать від дози.

Всмоктування. Після внутрішньом'язового введення препарат Цефограм® всмоктується швидко і повністю.

Пікові концентрації в сироватці досягаються наприкінці введення, тобто через 30 хвилин після внутрішньовенного введення і через 2 години після внутрішньом'язового введення.

Середні значення плазмової концентрації (мкг/мл) після одноразового внутрішньовенного і внутрішньом'язового введення 500 мг і 1000 мг доз цефтриаксону із інтервалом

30 хв - 24 години наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Доза, спосіб

введення

0,5

годин

1

година

2

години

4

годин

6

годин

8

годин

12

годин

16 годин

24

години

0,5 г

внутрішньовенне введення

82

59

48

37

29

23

15

10

5

1 г

внутрішньовенне введення

151

111

88

67

53

43

28

18

9

0,5 г

внутрішньом'язове введення

22

33

38

35

30

26

16

-

5

1 г

внутрішньом'язове введення

40

68

76

68

56

44

29

-

-

Розподіл. Об'єм розподілу цефтриаксону становит 5,78 - 13,5 л, у дітей - 0,3 л/кг,

Після введення в дозі 0.5 - 1 г цефтриаксон швидко проникає в інтерстиціальні рідини організму. Протягом більше ніж 24 годин його концентрації набагато перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для більшості збудників інфекцій, більш ніж в 60 тканинах і рідинах (у тому числі в легенях, серці, жовчних шляхах, печінці, мигдаликах, середньому вусі і слизовій носу, кістках, а також у спинномозковій, плевральній і синовіальній рідинах і секреті передміхурової залози).

Через 2 години після разового внутрішньовенного введення 1 г дози препарату Цефограм® середня плазмова концентрація цефтриаксону складала в жовчному міхуру 581 мкг/мл, жовчних протоках 788 мкг/мл, міхурових протоках 898 мкг/мл, стінці жовчного міхура 78,2 мкг/мл, плазмі 62,1 мкг/мл.

У дітей, у тому числі, новонароджених, цефтриаксон проникає в запалені мозкові оболонки. Концентрація цефтриаксону в цереброспінальній рідині при бактеріальному менінгіті становить 17 % від концентрації в плазмі, що майже в 4 рази перевищує концентрацію при асептичному менінгіті. Через 24 години після внутрішньовенного введення Цефограм® в дозі 50 - 75 мг/кг маси тіла в цереброспінальній рідині спостерігаються концентрації цефтриаксону, які перевищують 1,4 мг/л.

Середні значения фармакокінетичних параметрів цефтриаксону у дітей при бактеріальному менінгіті наведені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Фармакокінетичні параметри

Доза 50 мг/кг внутрішньовенне введення

Доза 75 мг/кг внутрішньовенне введення

Максимальні плазмові концентрації (мкг/мл)

216

275

Період напіввиведення (годин)

4,6

4,3

Загальний плазмовий кліренс (мл/год/кг)

49

60

Об'єм розподілу (мл/кг)

338

373

Цереброспінальна рідина (ЦСР) - запалення менінгеальних оболонок (мкг/мл)

5,6

6,4

Діапазон (мкг/мл)

1,3 -18,5

1,3 - 44

Час після введення дози (год)

3,7 (±1,6)

3,3 (±1,4)

У дорослих хворих на менінгіт після введення дози 50 мг/кг маси тіла через 2 - 24 години досягаються такі концентрації цефтриаксону в цереброспінальній рідині, які в багато разів перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для найрозповсюдженіших збудників менінгіту.

Цефтриаксон зворотно зв'язується з альбуміном, причому ступінь зв'язування зменшується зі зростанням концентрації, наприклад, знижуючись із 95 % при концентрації в плазмі менше 100 мг/л до 85 % при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну в тканинній рідині, частка вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі.

Метаболізм. Цефтриаксон не метаболізується в печінці, не піддається системному метаболізму, а перетворюється в неактивні метаболіти під дією кишкової флори.

Виведення. Цефтриаксон відрізняється надто тривалим часом напіввиведення, який у здорових дорослих становить приблизно 5,8 - 8,7 години. Загальний плазмовий кліренс цефтриаксону складає 0,58 - 1,45 л/год, нирковий – 0,32 - 0,73 л/год. Екскреція в

незміненому вигляді – 33 - 67 % нирками, 40 - 50 % печінкою з жовчю у кишечник, де відбувається його інактивація. У новонароджених 70 % препарату екстретується нирками.

У пацієнтів молодше 8 днів та старше 75 років, середнє значення періоду напіввиведення приблизно вдвічі більше, ніж у здорових людей. У пацієнтів із нирковою недостатністю та з погіршеною функцією печінки дещо подовжувався період напіввиведення.

Середні значения фармакокінетичних параметрів цефтриаксону у дорослих пацієнтів наведені в таблиці 3.

Таблиця 3.

Групи пацієнтів

Період напіввиведення (години)

Загальний плазмовий кліренс (л/год)

Об'єм

розподілу (л)

Здорові добровольці

5,8 - 8,7

0,58 - 1,45

5,8 - 13,5

Пацієнти літнього віку

8,9

0,83

10,7

Пацієнти з нирковою недостатністю:

пацієнти, які перебувають на гемодіалізі

(0 - 5 мл/хв) *

14,7

0,65

13,7

- ускладнена ниркова недостатність

(5 - 15 мл/хв)

15,7

0,56

12,5

- неускладнена ниркова недостатність

(16 - 30 мл/хв)

11,4

0,72

11,8

- помірна ниркова недостатність

(31 - 60 мл/хв)

12,4

0,70

13,3

Пацієнти з захворюваннями печінки

8,8

1,1

13,6

* При лікуванні пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 10 мл/хв., які знаходяться на

гемодіалізі, слід дотримуватись рекомендацій щодо режиму дозування.

У хворих, які перебувають на гемодіалізі, необхідно слідкувати за концентрацією

Цефограм® в плазмі крові, оскільки у них може знизитися швидкість його виведення.


Показання для застосування. Інфекції, спричинені цефтриаксон - чутливими

мікроорганізмами:

- сепсис;

- менінгіт:

- інфекції органів черевної порожнини;

- інфекції кісток, суглобів, шкіри, м'яких тканин та ранові інфекції;

- інфекції нирок та сечовивідних шляхів;

- інфекції дихальних шляхів (особливо пневмонія);

- інфекції ЛОР-органів;

- інфекція статевих органів, включаючи гонорею;

- бактеріальна септицемія;

- інфекційно-запальні захворювання органів таза;

- передопераційна профілактика можливих інфекцій при хірургічних втручаннях;

- профілактика післяопераційної інфекції;

- профілактика інфекцій у пацієнтів з ослабленою захисною функцією організму.


Спосіб застосування та дози. Схему лікування призначають індивідуально, залежно від локалізації і тяжкості перебігу захворювання, чутливості збудника. Препарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Дорослим і дітям старше 12 років – по 1- 2 г 1 раз на добу, добову дозу, за необхідності, можна збільшити до 4 г і вводити через 12 годин.

Новонародженим (до 2 тижнів) – 20 - 50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.

Немовлятам віком від 3 тижнів і дітям віком до 12 років (маса тіла менше 50 кг) –

20 - 80 мг/кг 1 раз на добу.

Дітям з масою тіла більше 50 кг – дозу для дорослих. Тривалість лікування звичайно не перевищує 10 днів. Введення препарату необхідно продовжувати ще протягом

48 - 72 годин після нормалізації температури.

При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей молодшого віку (з 3-х тижнів до 6 років), лікування розпочинають в дозі 100 мг/кг на добу (але не більше 4 г). При ідентифікації збудника і ступеня його чутливості дозу можна відкоригувати. Тривалість лікування залежить від збудника і може становити від 4 днів для Neisseria meningitidis до 10 - 14 днів для чутливих штамів Enterobacteriaceae.

При гонореї – дорослим внутрішньом'язово одноразово 250 мг.

Дорослим і дітям старше 12 років для профілактики післяопераційних ускладнень – одноразово 1 - 2 г (залежно від ступеня небезпеки зараження) за 30 - 90 хв до початку операції. Пацієнтам із порушенням функції нирок, корекція дози потрібна лише при кліренсі креатиніну нижче 10 мл/хв. У такому разі добова доза не повинна перевищувати

2 г.

Правила приготування і введення розчинів

Попередньо проводиться шкірний тест на чутливість до антибіотика, а також тест на чутливість пацієнта до лідокаїну.

Слід застосовувати лише свіжоприготовлені розчини.

Після розведення сухого порошку в розчиннику, розчин слід злегка струсити.

Стандартні асептичні засоби повинні застосовуватися під час приготування і

введення препарату.

Для внутрішньом'язової ін'єкції: Цефограм® розчиняється в 1 % розчині лідокаїну. Дози порошку, об'єм розчинника для розведення з утворенням концентрація цефтриаксону

250 мг/мл наведені в таблиці 4.

Таблиця 4.

Доза

Цефограм®

Об'єм розчинннка

для розведення

250 мг

0,9 мл

500 мг

1,8 мл

1000 мг

3,6 мл

Вводиться глибоко в сідничний м'яз. Внутрішньом'язове введення Цефограм® не рекомендується дітям віком до 2,5 року. Внутрішньом'язова ін'єкція розчинів цефтриаксну із стерильною водою дуже болюча. Рекомендується вводити в одне місце не більше ніж 1000 мг Цефограм® .

Розчини з лідокаїном, приготовані для внутрішньом'язового застосування, не вводять внутрішньовенно.

Для прямої внутрішньовенної ін'єкції: Цефограм® розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій. Дози порошку, об'єм розчинника для розведення з утворенням концентрації цефтриаксону 100 мг/мл наведені в таблиці 5.

Таблиця 5.

Доза

Цефограм®

Об'єм розчинннка

для розведення

250 мг

2,4 мл

500 мг

4,8 мл

1000 мг

9,6 мл

Тривалість введення ін'єкції – 2 - 4 хв.

Для внутрішньовенної інфузії: 2 г Цефограм® розчиняють в 40 мл розчину, який не містить іонів кальцію (5 % або 10 % розчин глюкози, 5 % розчин левульози, 0,9 % розчин натрію хлориду, вода для ін'єкцій).

Дози 50 мг/кг і більше слід вводити краплинно, протягом 30 хв.

Розчини не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики. Не можна також застосовувати для приготування розчинів для вливання інфузійні розчини, відмінні від зазначених.


Побічна дія. Здебільшого препарат переноситься добре. Дані про виявлені побічні реакції при клінічних дослідженнях наведені в таблиці 6.

Таблиця 6.

Побічні дії

Сфера дії

Гематологічні:

- еозинофілія

- тромбоцитоз

- лейкопенія

- анемія

- гемолітична анемія

- нейтропенія

- лімфопенія

- тромбоцитопенія

- пролонгований час протромбіну

6 %

5,1 %

2,1%

<1 %

<1 %

<1 %

<1 %

<1 %

<1 %

З боку гепатобіліарної системи:

підвищення активності печінкових ферментів

- АСТ

- АЛТ

- лужної фосфатази

- білірубіну

- затемнення на ехограмі жовчного міхура

3,3 %

3,1 %

<1 %

<1 %

<1 %

З боку травного тракту:

- діарея;

- нудота, блювання,

- стоматит, глосит

2,7 %

<1 %

<1 %

Гіперчутливість:

- висип на шкірі

- свербіж

- гарячка

- озноб

- алергічний дерматит

- набряки

- ексудативна мультиформна еритема

- анафілактичні та анафілактоїдні реакції

1,7 %

<1 %

<1 %

<1 %

<1 %

<1 %

<1 %

<1 %

З боку нирок:

- підвищення рівня сечовини, креатиніну,

- олігурія

1,2 %

1,2 %

З боку центральної нервової системи:

- головний біль, запаморочення

<1 %

З боку статевої системи:

- мікози статевих органів

<1 %

Місцеві реакції запалення у місцях ін'єкції:

- біль, затвердіння, болючість

1 %


Протипоказання. Гіперчутливість до цефалоспоринових та пеніцилінових антибіотиків.

Вагітність, особливо у перші 3 місяці, період годування груддю.


Передозування.

Симптоми передозування: запаморочення, парестезії, головний біль, судоми.

Лікування передозування: специфічного антидоту не існує, лікування передозування препарату є симптоматичним.


Особливості застосування. У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівки на алергічні реакції після введення пеніцилінів, може відмічатися перехресна алергія до цефалоспоринових антибіотиків.

При одночасній тяжкій нирковій і печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію Цефограм® в плазмі крові. У хворих, які перебувають на гемодіалізі, необхідно слідкувати за концентрацією Цефограм® в плазмі крові, оскільки у них може знизитися швидкість його виведення.

При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, показники функціонального стану печінки і нирок.

В окремих випадках при ультразвуковому обстеженні жовчного міхура відмічаються затемнення, які, як правило, з'являються в наслідок застосування вищої, ніж рекомендовано, дози Цефограм® і помилково сприймалися як жовчні камені. Ці затемнення насправді є осадженими солями кальцію, які зникають після відміни препарату.

Вагітність. Безпека застосування препарату Цефограм® у жінок в період вагітності не була вивчена. Вагітним препарат призначають у разі крайньої необхідності, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода

На період лікування припинити годування груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Даних немає, однак передбачається, що Цефограм® не повинен впливати на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Обережність при комбінованому призначенні з аміноглікозидами та діуретиками. Не змішувати Цефограм® з іншими антибіотиками в ін'єкційних та інфузійних розчинах. Препарати, що посилюють перистальтику кишечнику, протипоказані.


Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25ºС в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.

Рекомендується щойно приготовані розчини препарату Цефограм® застосовувати негайно. Термін придатності приготовлених розчинів препарату Цефограм® при зберіганні при температурі не вище 25 ºС 6 годин, при температурі 5 ºС - 24 години.




Каталог інструкцій