ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ЦЕФАМЕЗИН
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФАМЕЗИН

(CEFAMEZIN)


Загальна характеристика:

міжнародна назва: cefazolin; цефазолін;

Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий кристалічний порошок;


Склад: 1 флакон містить 0,5 г або 1,0 г цефазоліну у вигляді натрієвої солі.


Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.


Фармакотерапевтична група. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини.


Kод АТС J01DA04.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефамезин - цефалоспориновий антибіотик І покоління. Діє бактерицидно.

Має широкий спектр антимікробної дії. Активний як щодо грампозитивних (Staphylococcus spp., які продукують і не продукують пеніциліназу; Streptococcus spp., C.diphtheriae, B.anthracis), так і грамнегативних мікроорганізмів (N.мeningitidis, N. gonorrhoeae, Shigella, Salmonella, E.сoli, Klebsiella).

Активний також щодо Spirochaetaceae і Leptospiraceae.

Препарат неефективний стосовно вірусів, грибів, найпростіших, P.aeruginosa, індолпозитивних штамів Proteus, M.tuberculosis, анаеробних мікроорганізмів.

Фармакокінетика.

При внутрішньом'язовому і внутрішньовенному введеннях препарат швидко всмоктується і розподіляється в тканинах і рідинах організму, максимальної концентрації у крові досягає через 1 год. і зберігається в терапевтичній концентрації 8-12 год., легко проникає через плацентарний бар'єр, у синовіальний, плевральний і перитонеальний ексудати. Виділяється здебільшого нирками, утворюючи в сечі високі концентрації.


Показання для застосування.

Цефамезин застосовують при інфекційно-запальних захворюваннях, спричинених чутливими до препарату збудниками (сепсис, перитоніт, ендокардит, інфекції дихальних шляхів, сечостатевого тракту, у тому числі сифіліс і гонорея, інфекційні ураження кісток і суглобів), а також для профілактики післяопераційних ускладнень.


Спосіб застосування та дози.

Встановлюється індивідуально з урахуванням тяжкості, перебігу і локалізації інфекції.

Препарат можна вводити внутрішньом'язово, внутрішньовенно (струминно або крапельно).

Середньодобова доза для дорослих становить 1 г; кратність введення – 2 рази на добу. Максимальна добова доза – 6 г; кратність введення може бути збільшена до 3-4 разів на добу.

Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень призначають 1 г цефазоліну за 30 хв. до операції, 0,5-1 г під час операції і по 0,5-1 г кожні 6-8 год протягом доби після операції.

Середньодобова доза для дітей становить 20-50 мг/кг маси тіла.

При тяжкому перебігу інфекції доза може бути збільшена до 100 мг/кг на добу.

Середня тривалість лікування становить 7-10 днів.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок режим дозування цефазоліну встановлюють з урахуванням значень кліренсу креатиніну (КК). При КК понад 55 мл/хв. (або сироватковому креатиніні менше 1,5 мг%) режим дозування, як правило, не вимагає корекції. При КК 35-54 мл/хв. (або сироватковому креатиніні менше 1,6-3,0 мг%) разова доза може залишитися незміненою, однак інтервал між введеннями повинен бути не менше 8 год.

При КК 11-34 мл/хв. (або сироватковому креатиніні 3,1-4,5 мг%) разову дозу варто зменшити в 2 рази; інтервали між введеннями - 12 годин. При КК менше 10 мл/хв. (або сироватковому креатиніні понад 4,6 мг%) призначають половину звичайної дози кожні 18-24 год.

Для внутрішньом'язового введення препарат розчиняють у 4-5 мл води для ін'єкцій, ізотонічного розчину натрію хлориду.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення: 0,5 г препарату розчиняють у 2 мл, а 1 г – у 4 мл води для ін'єкцій.

Для внутрішньовенного краплинного введення приготовлений розчин розводять у 50-100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози; інфузію проводять протягом 20-30 хв. (швидкість введення 60-80 крапель за хвилину).

Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату розводять у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільно протягом 3-5 хв.

Приготовлений розчин можна зберігати при температурі до 22 ºС – 24 год.


Побічна дія.

При лікуванні цефазоліном натрієвою сіллю можливий розвиток алергічних реакцій у вигляді: шкірних висипань, свербежу, еозинофілії, набряку Квінке, артралгії, анафілактичного шоку. У таких випадках необхідно припинити введення препарату і провести десенсибілізуючу терапію.

У хворих на захворювання нирок при лікуванні великими дозами цефазоліну (6 г) можуть з'явитися ознаки ниркової недостатності. У такому разі дозу препарату знижують і лікування здійснюють під контролем динаміки вмісту азоту сечовини і креатиніну в крові. Можливі шлунково-кишкові розлади (анорексія, діарея, нудота, блювання; псевдомембранозний коліт, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ). При тривалому лікуванні можуть розвиватися дисбактеріози, суперінфекція, спричинена стійкими до антибіотика штамами, кандидоз. При внутрішньом'язовому введенні препарату в поодиноких випадках спостерігається болючість у місці ін'єкції.

З боку системи кровотворення: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.


Протипоказання.

Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів та інших бета-лактамних антибіотиків. Вагітність.

За необхідності застосування препарату грудне вигодовування припиняють.

Не призначають дітям віком до 1 року.


Передозування.

При передозуванні можуть виникнути нейротоксичні явища. При цьому можуть мати місце судоми, блювання, тахікардія. Препарат виводиться з організму при гемодіалізі; перитонеальний діаліз є менш ефективним.


Особливості застосування.

З обережністю препарат призначають пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (особливо з колітом).

При застосуванні цефазоліну можлива поява позитивних прямої і непрямої проб Кумбса а також можливе одержання псевдопозитивної реакції на глюкозу в сечі.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Препарат не рекомендується застосовувати одночасно з пероральними антикоагулянтами і діуретиками (фуросемід, етакринова кислота).

Екскреція цефазоліну знижується при одночасному прийомі пробенециду.


Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС, у недоступному для дітей місці.

Захищати від дії світла.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну, зазначеного на упаковці.




Каталог інструкцій