ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ЦЕФАЛЕКСИН
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФАЛЕКСИН

(CEFALEXIN)


Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: сefalexin; 7(D-a-амінофеніл-ацетамідо)-3-метил-3-цефем-4-карбонової кислоти моногідрат;

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з корпусом і кришечкою жовтого кольору. Вміст капсул – дрібно гранульований порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору;


Склад: 1 капсула містить цефалексину (у вигляді цефалексину моногідрату) – 250 мг;

допоміжні речовини: метилцелюлоза, кальцію стеарат, крохмаль картопляний.


Форма випуску. Капсули.


Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини першого покоління. Цефалексин.


Kод АТС J01DB01.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефалексин – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик першого покоління. Має широкий спектр дії. Призначений для перорального прийому.

Виявляє бактерицидну дію, пригнічуючи синтез пептидоглікану клітинних стінок мікроорганізмів. Досить стійкий до пеніциліназ грампозитивних мікроорганізмів, руйнується бета-лактамазами грамнегативних мікроорганізмів. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін–чутливі штами); Streptococcus pyogenes; Corynebacterium diphtheriae, Clostridium spp., Bacillus anthracis, Actinomyces israelii; грамнегативних мікроорганізмів: Escherichia coli, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (Branhamella), Proteus mirabilis, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., Treponema spp.

Цефалексин неактивний відносно Enterobacter spp., Morganella morganii, Proteus vulgaris, а також відносно Pseudomonas spp., Acinetobacter calcoaceticus, Mycobacterium tuberculosis, Haemophilus spp., Serratia spp., Aeromonas spp.

Метицилін-стійкі штами стафілококів і більшість штамів ентерококів (Enterococcus faecalis) резистентні до цефалексину. Пеніцилін-стійки штами Streptococcus pneumoniae мають перехресну стійкість до бета-лактамних антибіотиків.

Фармакокінетика. Всмоктування Цефалексину в травному тракті становить 90 %. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1,5–2 години після прийому

препарату всередину. Період терапевтичної активності препарату становить 4–6 годин. Зв'язування Цефалексину з білками плазми низьке (10–15 %). Погано проникає через ГЕБ. Проникає в грудне молоко. Практично не метаболізується в печінці. Виділяється переважно із сечею в незміненому вигляді. Незначна кількість препарату виводиться з жовчю.


Показання до застосування. Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

оториноларингологічні інфекції (фарингіт, середній отит, синусит, ангіна);

інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма та абсцес легенів);

інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, епідидиміт, ендометрит, гонорея, вульвовагініт);

інфекції шкіри та м'яких тканин (фурункульоз, абсцес, флегмона, піодермія, лімфаденіт, лімфангіт);

інфекції кісток та суглобів (остеомієліт);

гінекологічні та післяпологові інфекції.


Спосіб застосування та дози. Режим дозування Цефалексину встановлюють індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу, локалізації інфекції та чутливості збудника.

Препарат призначають всередину, за 30–40 хвилин до вживання їжі, капсули приймають не розжовуючи, запиваючи 150 – 200 мл води.

Дорослим та дітям старше 12 років призначають у дозі по 250 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин) або по 500 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). Добова доза – 1000 мг, при тяжкому перебігу інфекції добова доза може бути збільшена до 4000 мг. У хворих з порушенням функції нирок (при кліренсі креатиніну 10 мл/хв і менше) максимальна добова доза не повинна перевищувати 1500 мг.

Тривалість лікування залежить від характеру та ступеня тяжкості патологічного процесу і визначається даними бактеріологічних досліджень. Зазвичай тривалість лікування складає 7–14 днів, але при тяжких інфекційних захворюваннях може знадобитися більш тривала терапія. При більшості інфекційних захворювань лікування продовжується як мінімум ще 48–72 години після зникнення симптомів захворювання та/або за результатами бактеріологічного аналізу.

При інфекціях, викликаних бета-гемолітичним стрептококом групи А, мінімальна тривалість лікування становить 10 днів.


Побічна дія.

З боку травної системи: болі в животі, сухість у роті, зниження апетиту, нудота, блювання, диспепсія, діарея, токсичний гепатит, холестатична жовтяниця, кандидомікоз кишечнику, ротової порожнини, рідко – псевдомембранозний ентероколіт.

З боку системи кровотворення: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лімфопенія, гемолітична анемія, тромбоцитоз.

Алергійні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, еритематозні висипання, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактичний шок, артралгія, артрит, свербіж статевих органів і заднього проходу.

З боку нервової системи: запаморочення, слабкість, головний біль, збудження, галюцинації, судоми.

З боку сечостатевої системи: кандидомікоз статевих органів, інтерстиціальний нефрит, можливі прояви нефротоксичності у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Лабораторні показники: транзиторне підвищення рівня печінкових трансаміназ, лужної фосфатази; збільшення протромбінового часу, еозинофілія.


Протипоказання. Гіперчутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів та інших b-лактамних антибіотиків. Дитячий вік до 12 років.


Передозування. При передозуванні можуть з'являтися нудота, блювання, болі в епігастрії, діарея, гематурія. Лікування: застосування активованого вугілля, підтримка прохідності дихальних шляхів, контроль життєво важливих функцій, газів крові, електролітного балансу.


Особливості застосування. У пацієнтів з гіперчутливістю до пеніцилінів можливий розвиток перехресної алергічної реакції до цефалоспоринів.

З обережністю призначають Цефалексин пацієнтам з порушенням функції печінки, а також пацієнтам з вказівкою на ентероколіт в анамнезі.

Цефалексин, пригнічуючи кишкову мікрофлору, перешкоджає синтезу вітаміну К, тому пацієнтам з муковісцидозом або виснаженням слід проводити контроль протромбіну в сироватці крові, при необхідності можливе призначення вітаміну К.

У пацієнтів з порушенням функції нирок можлива кумуляція, тому необхідна корекція режиму дозування.

На фоні прийому препарату можливе збільшення числа умовно патогенної мікрофлори, наприклад, Candida spp., Clostridium difficile.

Під час лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса, а також хибнопозитивна реакція сечі на цукор.

Під час терапії не слід вживати алкоголь.


Вагітність і годування груддю. Застосування препарату в період вагітності виправдане лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

При необхідності призначення препарату жінці, яка годує груддю, грудне вигодовування слід припинити.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Застосування Цефалексину не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Широкий спектр дії цефалексину дозволяє застосовувати препарат як для монотерапії інфекцій, так і для комбінованої терапії у поєднанні з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики. Проте варто враховувати, що при одночасному призначенні цефалексину з аміноглікозидними антибіотиками, петльовими діуретиками (етакриновою кислотою, фуросемідом), поліміксинами підвищується ризик нефротоксичності. Комбіноване застосування цефалексину з еритроміцином знижує ефективність обох препаратів.

При одночасному застосуванні цефалексину та метформіну може бути потрібна корекція дози метформіну (при сумісному застосуванні препаратів підвищується концентрація метформіну в плазмі крові).

Пробенецид, фенілбутазон пригнічують ниркову екскрецію цефалексину.

Нестероїдні протизапальні препарати (індометацин, ацетилсаліцилова кислота) уповільнюють виведення цефалексину.

Одночасне застосування цефалексину з антикоагулянтами непрямої дії може призвести до підвищення протромбінового часу.

Цефалексин підсилює дію антитромботичних засобів та антагоністів вітаміну К.


Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.

Термін придатності – 2 роки.




Каталог інструкцій