ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ТІОТРИАЗОЛІН
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТІОТРИАЗОЛІН

(ТHIOTRIAZOLIN)


Загальна характеристика:

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею, з фаскою;


Склад: 1 таблетка містить тіотриазоліну у перерахунку на 100% речовину 0,1 г;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, цукор-пудра, крохмаль картопляний, кальцію стеарат.


Форма випуску. Таблетки.


Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів.


Kод АТС А05ВА50**.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фармакологічний ефект тіотриазоліну обумовлений протиішемічною, мембраностабілізуючою, антиоксидантною та імуномодулюючою дією. Тіотриазолін запобігає руйнуванню гепатоцитів, знижує ступінь жирової інфільтрації та поширення центролобулярних некрозів печінки, сприяє процесам репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний, ліпідний та пігментний обміни. Збільшує швидкість синтезу та виділення жовчі, нормалізує її хімічний склад.

Тіотриазолін посилює компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, активує процеси окислення в циклі Кребса зі збереженням внутрішньоклітинного фонду АТФ. Препарат активує антиоксидантну систему і гальмує процеси окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зменшує чутливість міокарда до катехоламінів, запобігає прогресивному пригніченню скорочувальної функції серця, стабілізує і зменшує відповідно зони некрозу та ішемії міокарда. Покращує реологічні властивості крові за рахунок активації фібринолітичної системи.

Антиоксидантні властивості проявляються завдяки наявності в структурі молекули тіотриазоліну тіолу сірки, для якої характерні окисно-відновні властивості, та третинного азоту, який зв'язує надлишок іонів водню. Тіотриазолін реагує з активними формами кисню та ліпідними радикалами за рахунок сильних відновлювальних властивостей тіольної групи і попереджує ініціювання активних форм кисню шляхом реактивації антирадикальних ферментів – супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази.

Фармакокінетика. Відносна біологічна доступність препарату - 64,5 %, період напіввсмоктування - 0,28 год., напіввиведення - 1,3 год., максимальна концентрація в плазмі крові - 1,18 год., зв'язування з білками крові не перевищує 10 %. У значних концентраціях препарат накопичується в тканинах серця, печінки, селезінки, прямої кишки та нирок, в незначній кількості - в легенях і тонкій кишці. Тіотриазолін не впливає на кислотність шлунка і виділяється, головним чином, нирками.


Показання для застосування. Хронічні гепатити різної етіології, цироз печінки.

Ішемічна хвороба серця: гострий велико- або дрібновогнищевий інфаркт міокарда, стенокардія напруження та спокою, постінфарктний кардіосклероз, порушення серцевого ритму.


Спосіб застосування та дози. При захворюваннях печінки зазвичай дорослим призначають по 1 - 2 таблетки 3-4 рази на добу протягом 20 - 30 днів.

При стенокардії напруження та спокою, інфаркті міокарда, постінфарктному кардіосклерозі - по 1 - 2 таблетки 3-4 рази на добу протягом 20 - 30 днів.

При порушеннях серцевого ритму - по 1 - 2 таблетки внутрішньо або під язик 3 рази на добу.

Дітям Тіотриазолін призначають з розрахунку 10-20 мг/кг маси тіла на добу в три прийоми.

Тривалість курсу лікування визначається лікарем індивідуально, залежно від тяжкості та перебігу захворювання.


Побічна дія. За умов застосування терапевтичних доз побічні реакції не виявлені.


Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату; ниркова недостатність; діти до 5 років ; період вагітності та лактації.


Передозування. При передозуванні в сечі підвищується концентрація натрію та калію. У таких випадках препарат необхідно відмінити. Лікування симптоматичне.


Особливості застосування. Немає.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Тіотриазолін як кардіопротектор можна комбінувати з препаратами, які мають кардіотоксичну дію (наприклад, доксорубіцин), а також з препаратами для лікування ішемічної хвороби серця, як гепатопротектор - поєднувати з традиційними препаратами для лікування захворювань печінки.


Умови та термін зберігання. У сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15ºС до 25ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.




Каталог інструкцій