ІнфоЛікі Інструкції до ліків Категорії Головна
Уся інформація, яка заходиться на сайті, розміщена виключно для ознайомлення. Не займайтесь самолікуванням! Перед вживанням будь-якого препарату обов’язково порадьтесь із лікарем!
Адміністрація сайту не несе відповідальності за наслідки використання інформації користувачем сайту.

ГІРЧИЧНИКИ
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Гірчичники

(Charta Sinapis)


Загальна характеристика:

Основні фізико-хімічні властивості: прямокутні аркуші паперу, шириною 8±0,5 см, довжиною 12,5±0,5 см, вкриті рівним шаром маси знежиреного порошку гірчиці, який одержують із насіння та макухи гірчиці. Покриття має жовтуватий колір із темними вкрапленнями і слабкий специфічний запах. При змочуванні теплою водою виражено відчувається запах ефірної гірчичної олії. При згинанні аркуша гірчична маса не повинна відвалюватися.


Склад: один гірчичник містить порошку гірчичного – 1 г;

допоміжні речовини: гель-мастило контактне (КМ).


Форма випуску. Гірчичники.


Фармакотерапевтична група. Засоби, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин.


Kод АТС R07A.


Фармакологічні властивості.

В гірчичному порошку, нанесеному на папір, міститься глікозид синігрин і фермент мірозин, який у теплій воді розщеплює глікозид зі звільненням ефірно-гірчичної олії, яка виявляє подразнювальні властивості. Лікувальний ефект зумовлений рефлекторними реакціями, що виникають при подразненні нервових закінчень шкіри. При нанесенні на шкіру викликає складний ланцюг нейрогуморальних реакцій, які сприяють усуненню застудних, запальних захворювань в легенях, зміну судинного тонусу, діяльності серця тощо.


Показання для застосування. Гірчичники призначають у комплексному лікуванні як протизапальний (відтяжний) засіб при багатьох захворюваннях (міозити, невралгії, бронхіти, ларинготрахеїти, пневмонії, головний біль і т.ін). Іноді можна призначати при стенокардії (залежно від вираженості останньої).


Спосіб застосування та дози. Гірчичники застосовують шляхом аплікацій на шкіру. Перед аплікацією гірчичник рівномірно змочують теплою водою, яка займає якусь ємність, і накладають на шкіру, прикриваючи зверху сухим рушником. Час експозиції становить 5 - 15 хв (до появи вираженого почервоніння шкіри, сильного печіння). Кількість аплікацій і їх частота залежать від форми і вираженості захворювання, ефективності гірчичників самих по собі або при застосуванні останніх у комплексній терапії.


Побічна дія. При підвищеній індивідуальній чутливості до гірчиці або тривалій експозиції можливе виникнення опіків, везикульозного висипу і некрозів на тій ділянці шкіри, де застосовувались гірчичники. Можливі загальні алергічні реакції типу набряку Квінке, що виникають внаслідок дії ефірної пари гірчиці.


Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість, ушкодження шкіри у місці накладання гірчичників (гнійничкові захворювання, нейродерміти, псоріаз, мокра екзема, травматичні порушення цілісності шкірного покриву).


Взаємодія з лікарськими засобами.

У клінічній практиці взаємодії з іншими лікарськими засобами не спостерігалось.


Передозування. При тривалій аплікації можливе посилення описаних побічних ефектів. Лікування ускладнень – симптоматичне.


Особливості застосування. Не можна накладати гірчичники на ділянку серця, хребет. При частому прикладанні гірчичників на одне й те саме місце утворюється пігментація шкіри.

У дітей раннього віку прикладати гірчичники на шкіру доцільно зворотною стороною або через полотняну тканину. Після закінчення процедури шкіру обмивають, видаляють залишки гірчиці і витирають насухо.


Умови та термін зберігання. Зберігають гірчичники у сухому, прохолодному, захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Термін придатності – 1,5 року.




Каталог інструкцій